Мольба про прощення та захист
رَبَّنَا إِنَّنَا آمَنَّا، فَاغْفِرْ لَنَا ذُنُوبَنَا، وَقِنَا عَذَابَ النَّارِ.
رَبَّنَا إِنَّنَا آمَنَّا فَاغْفِرْ لَنَا ذُنُوبَنَا وَقِنَا عَذَابَ النَّارِ
Не вдалося завантажити аудіо. Спробуйте пізніше.
«Господи наш! Воістину, ми увірували! Прости ж нам гріхи наші й врятуй нас від кари вогняної!»
Форма: дієслова «ігфір» (اغْفِرْ) і «қина» (قِنَا). Це благання про прощення гріхів, у якому звертаються до Аллага, спираючись на власну віру (الإيمان بالله).
Тафсир шейха Абдуррахмана ас-Сааді
«Господи наш! Воістину, ми увірували! Прости ж нам гріхи наші й убережи нас від кари Вогню» (3:16). Вони звертаються до Аллага, згадуючи Його милість, завдяки якій Він дав їм змогу увірувати, і просять Його простити їхні гріхи та вберегти від лихих наслідків цих гріхів — кари Вогню. Потім Він докладніше описав якості богобоязливих.
Тафсир імама Ібн Касіра
Всевишній описує Своїх богобоязливих рабів, яким Він пообіцяв щедру винагороду. Він сказав: «які говорять: “Господи наш! Воістину, ми увірували!”» — тобто в Тебе, Твою Книгу й Твого Посланця. «Прости ж нам гріхи наші» — тобто завдяки нашій вірі в Тебе й у те, що Ти встановив для нас, прости нам, з Твоєї ласки й милості, наші гріхи та недбалість у наших справах. «І вбережи нас від кари Вогню».
Тафсир аль-Багаві
«Які говорять» — якщо бажаєш, слово «які» можна вважати родовим відмінком, як узгодження зі словами «для тих, які остерігалися»; якщо бажаєш — називним відмінком як підмет. Також можливий знахідний відмінок із пропущеним словом: «маю на увазі тих, які говорять». «Господи наш! Воістину, ми увірували!» — тобто визнали істину.
«Прости ж нам гріхи наші» — приховай їх від нас і пробач нам. «І вбережи нас від кари Вогню».
У «Сахіх аль-Бухарі» (№ 1145) передається про достоїнство прохання про прощення в останню третину ночі, коли Господь сходить до нижнього неба.