Благання про визволення з Мекки

Тафсир шейха Абдуррахмана ас-Сааді

Це спонукання Аллагом Своїх віруючих рабів і заклик до них воювати на Його шляху, адже це стало для них обов’язком, і за його невиконання їм висловлено суворий докір. Він сказав: «Що з вами, що ви не воюєте на шляху Аллага?» Адже серед них є пригноблені чоловіки, жінки й діти, які не мають змоги знайти вихід і не знають дороги. До того ж їхні вороги завдали їм великої несправедливості.

Вони благають Аллага вивести їх із цього міста, жителі якого чинять несправедливість самим собі невір’ям і багатобожжям, а віруючим — завдаючи їм кривди, відвертаючи від шляху Аллага, не дозволяючи закликати до своєї релігії та здійснювати переселення. Вони просять Аллага призначити їм покровителя й помічника, який урятував би їх із цього міста, чиї жителі чинять несправедливість. Тож ваше воювання в цьому випадку — це боротьба й захист ваших родин, дітей і близьких, а не джигад, метою якого є прагнення здолати невірних.

Хоча в останньому й міститься велика чеснота, а тих, хто ухиляється від нього, суворо докоряють, джигад, спрямований на визволення пригноблених серед вас, має більшу винагороду й приносить більшу користь, бо належить до відсічі ворогам.

Тафсир імама Ібн Касіра

Всевишній закликає Своїх віруючих рабів боротися на Його шляху й докладати зусиль, щоб урятувати пригноблених чоловіків, жінок і дітей у Мецці, яким було важко залишатися там. Тому Всевишній сказав: «Тих, які кажуть: “Господи наш! Виведи нас із цього міста…”» — тобто з Мекки. Подібно до Його слів: «Скільки ж міст, сильніших за твоє місто, яке вигнало тебе…» (Мухаммад, 13).

Далі Він описав це місто словами: «Жителі якого чинять несправедливість», і сказав: «Даруй нам від Себе покровителя, даруй нам від Себе помічника», тобто признач нам від Себе покровителя й помічника. Аль-Бухарі сказав: «Нам передав ‘Абдуллаг ібн Мухаммад: нам передав Суф’ян, від ‘Убайдуллага, який сказав: “Я чув, як Ібн ‘Аббас сказав: «Я і моя мати були серед пригноблених»”».

Нам передав Сулайман ібн Харб: нам передав Хаммад ібн Зайд, від Айюба, від Ібн Муляйки, що Ібн ‘Аббас прочитав: «Окрім пригноблених чоловіків, жінок і дітей», — а потім сказав: «Я і моя мати були серед тих, кого Аллаг, Всемогутній і Великий, визнав виправданими».

Тафсир аль-Багаві

Його слова: «Що з вами, що ви не воюєте» — тобто не ведете джигаду — «на шляху Аллага», тобто в покорі Аллагу. Він дорікає їм за те, що вони залишили джигад. «І заради пригноблених» — тобто на захист пригноблених. Ібн Шигаб сказав: «На шляху пригноблених, щоб визволити їх».

Також сказано: йдеться про визволення пригноблених із рук багатобожників. У Мецці була група людей — «чоловіків, жінок і дітей», яким багатобожники завдавали великої кривди. «Які» благають і «кажуть: “Господи наш! Виведи нас із цього міста, жителі якого чинять несправедливість”», тобто з Мекки.

«Ті, що чинять несправедливість» означає багатобожники, а «жителі його» — мешканці міста, ознакою яких є багатобожжя. Слово «несправедливі» стоїть у родовому відмінку, бо є означенням до слова «жителі». Коли ж «жителі» віднесено до міста, то дія ніби стосується самого міста. Так само кажуть: «Я зустрів чоловіка, око якого красиве».

«Даруй нам від Себе покровителя» — тобто того, хто опікуватиметься нашими справами. «Даруй нам від Себе помічника» — того, хто захищатиме нас від ворога. Аллаг відповів на їхнє благання: коли Посланець Аллага, мир йому й благословення Аллага, завоював Мекку, він призначив над ними ‘Аттаба ібн Асіда й зробив його для них помічником, який домагався справедливості для пригноблених проти гнобителів.