Мольба про ясність і полегшення

Тафсир шейха Абдуррахмана ас-Сааді

(І полегши мені мою справу) — тобто полегши мені кожну справу, за яку я візьмуся, і кожен шлях, яким прямуватиму заради Тебе; зроби легкими для мене труднощі, що чекають попереду. До полегшення справ належить і те, щоб тому, хто закликає, було даровано змогу підходити до кожної справи з належного боку, звертатися до кожної людини відповідно до її обставин і закликати її найкоротшим шляхом, що веде до прийняття його слів.

Тлумачення аятів 27 і 28: (І розв’яжи вузол на моєму язиці, щоб вони розуміли мої слова). Як зазначали тлумачі, Муса мав ваду мовлення, через яку його слова було важко зрозуміти. Адже він сказав, як передав про нього Аллаг: (А мій брат Гарун красномовніший за мене) (28:34). Тож він попросив Аллага розв’язати вузол на його язиці, щоб люди розуміли його слова і завдяки цьому повністю досягалася мета розмови, відповідей та пояснення смислів.

Тлумачення аятів 24 і 25: Коли Аллаг звернувся до Муси з одкровенням, обрав його пророком і показав йому величні знамення, Він послав його до Фараона, володаря Єгипту, сказавши: (Іди до Фараона, адже він переступив межі) (20:24), тобто збунтувався і перейшов межу в невір’ї, нечесті та пихатості на землі, поневолюючи слабких, аж доки заявив про свою божественність і право на поклоніння — хай Аллаг зганьбить його! Його свавілля стало причиною його загибелі. Однак із милості, мудрості та справедливості Аллага полягає те, що Він не карає нікого, доки посланці не донесуть до нього доказ.

Тоді Муса, мир йому, зрозумів, який великий тягар він узяв на себе: його послали до цього впертого тирана, якому серед людей у Єгипті не було рівного, тоді як сам Муса був один. До того ж раніше він убив людину, тож мав підстави боятися. Проте він виконав наказ свого Господа, прийняв його з відкритим серцем і попросив допомогти йому та полегшити засоби, необхідні для заклику. Він сказав: (Господи!

Розкрий мої груди) — тобто розшир їх і зроби просторими, щоб я міг витримувати словесні й фізичні кривди, не засмучувався через них і не відчував утиску в грудях. Адже коли людині тісно на серці, вона не здатна наставляти людей і закликати їх. Аллаг сказав Своєму пророку Мухаммаду, мир йому і благословення Аллага: (Завдяки милості Аллага ти був лагідним до них. Якби ти був грубим і суворим серцем, то вони неодмінно розбіглися б від тебе) (3:159).

Можливо, люди приймуть істину, якщо виявляти до них лагідність і мати широкі груди та відкрите серце.

Тафсир імама Ібн Касіра

(Щоб вони розуміли мої слова) — це було пов’язано з тим, що в дитинстві Муса мав ваду вимови: коли йому запропонували фінік і жарину, він узяв жарину та поклав її на язик, як буде пояснено далі. Він не просив, щоб ця вада зникла цілком, а лише настільки, щоб усунути неспроможність чітко висловлюватися і дати людям зрозуміти, чого він від них хоче, — у межах необхідного. Якби він попросив про повне усунення вади, її було б усунуто, але пророки просять лише відповідно до потреби; тому дещо від неї залишилося. Аллаг передав, що Фараон сказав: (Чи я не кращий за цього жалюгідного, який ледве може виразно говорити?) (43:52), тобто говорити красномовно.

Аль-Хасан аль-Басрі сказав про слова (І розв’яжи вузол на моєму язиці): «Він попросив розв’язати один вузол; якби попросив більше, йому було б даровано й більше».

Ібн Аббас сказав: «Муса поскаржився своєму Господу на те, що боявся за вбитого з боку роду Фараона, а також на вузол у своєму язиці, який заважав йому багато говорити. Він попросив Господа допомогти йому його братом Гаруном, щоб той був його помічником і говорив замість нього багато з того, що сам Муса не міг висловити чітко. Господь дарував йому те, про що він просив, і розв’язав один вузол на його язиці».

Ібн Абі Хатім сказав: «Передано від Амра ібн Усмана: нам розповів Бакийя, від Артати ібн аль-Мунзіра; мені розповів дехто з товаришів Мухаммада ібн Ка‘ба, який передав від нього: до нього прийшов його родич і сказав: “З тобою все гаразд, якби тільки ти не припускався помилок у мовленні й не вимовляв правильно слова під час читання”. Аль-Куразі відповів: “Небоже, хіба ти не розумієш мене, коли я з тобою розмовляю?” Той сказав: “Так”. Він відповів: “Муса, мир йому, попросив Господа розв’язати вузол на його язиці лише для того, щоб сини Ізраїля розуміли його слова, і не просив більшого”». Це текст його повідомлення. (43:52).

(Господи! Розкрий мої груди й полегши мені мою справу) — це прохання Муси, мир йому, до його Господа, Всемогутнього і Величного, щоб Він розширив йому груди для місії, з якою його було послано. Адже йому доручили надзвичайно важливу справу і поклали на нього великий тягар: послати його до наймогутнішого на той час земного володаря, найжорстокішого з них, найбільшого невіруючого, з найбільшим військом і найпросторішими володіннями, а також найсвавільнішого й найзапеклішого у своєму бунтарстві. Він дійшов до того, що заявляв, ніби не знає Аллага і не визнає для своїх підданих іншого божества, крім себе.

До того ж Муса певний час зростав у його домі немовлям, на руках у Фараона, а згодом убив одного з його людей і, побоюючись, що його вб’ють, утік від них на весь цей час. А після цього його Господь, Всемогутній і Величний, послав до них застерігачем, щоб закликати їх поклонятися лише Аллагу, не приписуючи Йому співтоваришів.

Саме тому він сказав: (Господи! Розкрий мої груди й полегши мені мою справу), тобто: «Якщо Ти не будеш моїм помічником, захисником, опорою і підтримкою, то я не матиму сили впоратися з цим».

Тафсир аль-Багаві

(Сказав) Муса: (Господи! Розкрий мої груди) — розшир їх для істини. Ібн Аббас сказав: «Він мав на увазі: щоб я не боявся нікого, крім Тебе». Муса дуже боявся Фараона через його велику силу й численне військо. Йому було важко на серці від того, що йому доручили самому протистояти Фараонові, тож він попросив Аллага розширити його серце для істини, щоб він знав: ніхто не здатен зашкодити йому, якщо цього не дозволить Аллаг.

А коли він це зрозуміє, то не боятиметься Фараона, його великої сили й численного війська.

(І полегши мені мою справу) — тобто полегши мені те, що Ти доручив: донести послання до Фараона.

(Щоб вони розуміли мої слова) — тобто розв’яжи вузол, аби вони розуміли мої слова.

(І розв’яжи вузол на моєму язиці). Одного дня, коли Муса був малим і жив у домі Фараона, він ударив Фараона по обличчю й ухопив його за бороду. Фараон сказав своїй дружині Асії: «Це мій ворог», — і захотів убити його. Асія сказала: «Він лише мале дитя, яке ще не розуміє і не розрізняє».

За іншим переказом, коли мати Муси відлучила його від грудей, вона повернула його до Фараона. Муса виростав у домі Фараона та його дружини Асії, які виховували його й узяли за сина. Якось він грався перед Фараоном, тримаючи в руках паличку, і, піднявши її, вдарив нею Фараона по голові. Фараон розгнівався і сприйняв цей удар як поганий знак, аж доки не захотів убити його.

Асія сказала: «О царю, він ще малий і не розуміє. Якщо бажаєш, випробуй його». Вона принесла дві таці: в одній були жарини, а в іншій — коштовності, та поставила їх перед Мусою. Він хотів узяти коштовності, але Джибріль узяв його за руку й поклав її на вогонь. Муса взяв жарину й поклав її до рота, обпікши язик; і на язиці в нього утворився вузол.