Молитва за праведну родину

Тафсир шейха Абдуррахмана ас-Сааді

«А ті, які говорять: “Господи наш! Даруй нам у наших подружжях (أَزْوَاجِنَا)» — тобто в наших супутниках, товаришах і дружинах — «і наших нащадках насолоду для очей (قُرَّةَ أَعْيُنٍ)» — тобто нехай вони будуть такими, що тішать наші очі.

Якщо ми уважно розглянемо їхній стан і властивості, то зрозуміємо з їхніх прагнень і високого становища, що їхні очі не тішитимуться, доки вони не побачать своїх близьких покірними своєму Господу, обізнаними та діючими згідно зі знанням. І хоч ця молитва спрямована на праведність їхніх подружжів і нащадків, вона водночас є молитвою за самих себе, адже її користь повертається до них. Тому вони й попросили, щоб це було даровано їм: «Даруй нам (هَبْ لَنَا)».

Ба більше, їхня молитва приносить користь усім мусульманам, адже праведність згаданих близьких стає причиною праведності багатьох тих, хто пов’язаний із ними та отримує від них користь.

«І зроби нас взірцем для богобоязливих (وَاجْعَلْنَا لِلْمُتَّقِينَ إِمَامًا)» — тобто, Господи наш, піднеси нас до цього високого ступеня — ступеня правдивих і досконалих рабів Аллага. Це ступінь провідництва в релігії: щоб вони були прикладом для богобоязливих у своїх словах і вчинках, щоб інші брали за взірець їхні діяння, довіряли їхнім словам, а праведні люди йшли за ними; щоб вони наставляли й самі йшли правильним шляхом.

Відомо, що молитва про досягнення чогось передбачає також молитву про те, без чого цього неможливо досягти. А цей ступінь — провідництво в релігії — можливий лише завдяки терпінню та переконаності, як сказав Всевишній: «І Ми зробили їх провідниками, які вели за Нашим наказом, коли вони були терплячими й мали переконаність у Наших знаменнях» (ас-Саджда, 32:24). Отже, ця молитва передбачає численні добрі діяння, терпіння в покорі Аллагу, у віддаленні від непослуху Йому та в переживанні болісних випробувань, а також повне знання, яке приводить свого носія до ступеня переконаності.

Вона передбачає щедру винагороду й рясний дар, а також досягнення найвищого з можливих ступенів людської гідності після пророків.

Тафсир імама Ібн Касіра

Його слова: «А ті, які говорять: “Господи наш! Даруй нам у наших подружжях і нащадках насолоду для очей”» означають: це ті, хто просить Аллага зробити так, щоб від них і їхніх нащадків походили люди, які коряться Йому й поклоняються лише Йому, не маючи співтоваришів.

Ібн Аббас сказав: вони мають на увазі тих, хто чинить покірність Аллагу, і завдяки цьому їхні очі тішаться ними в земному житті та в Останньому житті. Ікрима сказав: вони просили цього не заради вроди чи краси, а бажали, щоб їхні близькі були покірними Аллагу.

Аль-Хасан аль-Басрі, якого запитали про цей аят, відповів: «Це коли Аллаг дає мусульманинові побачити покірність Аллагу у його дружині, братові та близькій людині. Ні, клянусь Аллагом, для мусульманина немає нічого радіснішого, ніж побачити, що його дитина, онук, брат або близька людина покірні Всемогутньому й Великому Аллагу».

Ібн Джурайдж щодо слів «Даруй нам у наших подружжях і нащадках насолоду для очей» сказав: «Щоб вони поклонялися Тобі, належно поклонялися Тобі й не чинили проти нас тяжких провин».

Абд ар-Рахман ібн Зайд ібн Аслям сказав: тобто вони просять Аллага наставити своїх подружжів і нащадків до ісламу.

Імам Ахмад сказав: нам передав Я‘мар ібн Бішр, якому передав Абдуллаг ібн аль-Мубарак, якому повідомив Сафван ібн Амр, якому розповів Абд ар-Рахман ібн Джубайр ібн Нуфайр, від свого батька: «Одного дня ми сиділи біля аль-Мікдада ібн аль-Асвада. Повз нього пройшов чоловік і сказав: “Щасливі ці два ока, які бачили Посланця Аллага, мир йому й благословення Аллага! Як би ми хотіли побачити те, що бачив ти, і бути свідками того, чого був свідком ти!” Аль-Мікдад розгнівався, і я здивувався: адже він не сказав нічого поганого.

Потім аль-Мікдад повернувся до нього й сказав: “Що спонукає людину бажати бути присутньою там, звідки Аллаг усунув її, коли вона не знає, як би повелася, якби була там? Клянуся Аллагом, були присутні при Посланці Аллага такі люди, яких Аллаг кинув обличчями в Пекло: вони не відповіли йому й не повірили йому. Хіба ви не дякуєте Аллагу за те, що Він вивів вас у світ, де ви знаєте лише свого Господа й вірите тому, з чим прийшов ваш Пророк, і за те, що випробування замість вас зазнали інші?

Аллаг послав Пророка, мир йому й благословення Аллага, у найважчий час, у який було послано будь-якого пророка, — у період невігластва, коли люди не вважали жодну релігію кращою за поклоніння ідолам. Він приніс Розрізнення, яким відділив істину від неправди, а також батька від сина. Бувало, чоловік бачив свого батька, сина чи брата невіруючим, тоді як Аллаг уже відкрив замок його серця для віри. Він знав, що якщо невіруючий загине, то потрапить до Пекла, і тому його око не могло тішитися, знаючи, що його близька людина — у Пеклі.

Саме про це сказав Всевишній Аллаг: “А ті, які говорять: «Господи наш! Даруй нам у наших подружжях і нащадках насолоду для очей»”». Цей ланцюг передання достовірний, але вони не навели його.

Його слова: «І зроби нас взірцем для богобоязливих» — Ібн Аббас, аль-Хасан, Катада, ас-Судді та ар-Рабі‘ ібн Анас пояснювали так: «Зроби нас провідниками, за якими беруть приклад у добрі». Інші сказали: «Зроби нас тими, хто веде до добра й сам іде правильним шляхом». Вони бажали, щоб їхнє поклоніння тривало й у поклонінні їхніх дітей та нащадків, а їхнє наставлення приносило користь іншим. Це приносить більшу винагороду й веде до кращого наслідку.

Тому в «Сахіху» Мусліма передано від Абу Гурайри, нехай буде задоволений ним Аллаг, що Посланець Аллага сказав: «Коли син Адама помирає, його справи припиняються, окрім трьох: праведної дитини, яка молиться за нього; знання, яким користуються після нього; або безперервної милостині». І це — заклик до добра.

Тафсир аль-Багаві

«А ті, які говорять: “Господи наш! Даруй нам у наших подружжях і нащадках...”» Абу Амр, аль-Кісаї та Абу Бакр прочитали це слово без аліфа, а решта прочитали його з аліфом у формі множини.

«...насолоду для очей» — тобто праведних і богобоязливих дітей. Вони говорять: «Зроби їх праведними, і тоді наші очі тішитимуться ними». Аль-Куразі сказав: «Для віруючого немає нічого радіснішого, ніж бачити свою дружину й дітей покірними Всемогутньому й Великому Аллагу». Також це сказав аль-Хасан.

Слово «насолода» вжито в однині, бо воно є віддієслівним іменником. Його первісне значення пов’язане з прохолодою: араби потерпають від спеки й шукають прохолоди. Про радість кажуть «прохолода очей», а про смуток — «жар очей». Також кажуть, що сльози від радості холодні, а від горя — гарячі.

Аль-Азгарі сказав: значення слів «насолода для очей» полягає в тому, що людина знаходить утіху в тому, кого її серце схвалює, і завдяки йому перестає дивитися на інших.

«І зроби нас взірцем для богобоязливих» — тобто зроби нас провідниками, за якими беруть приклад у добрі. Форма однини вжита замість множини, як у словах Всевишнього: «Ми — Посланець Господа світів» (аш-Шу‘ара, 26:16). За іншим поясненням, маються на увазі провідники, як у Його словах: «Воістину, вони — вороги мені» (аш-Шу‘ара, 26:77), тобто вороги. Також кажуть: «Наш амір — це ті», маючи на увазі: «наші аміри».

За ще одним поясненням, це слово є віддієслівним іменником, як «піст» і «стояння»: кажуть «вести за собою — імамат», так само як «стояти — стояння» і «постити — піст». Аль-Хасан сказав: «Ми беремо приклад із богобоязливих, і богобоязливі беруть приклад із нас».

Ібн Аббас сказав: «Зроби нас провідниками, які ведуть правильним шляхом», як сказано: «І Ми зробили їх провідниками, які вели за Нашим наказом» (ас-Саджда, 32:24). І не роби нас провідниками омани, як сказано: «І Ми зробили їх провідниками, які закликали до Вогню» (аль-Касас, 28:41).

Також сказано, що тут ужито переставлену конструкцію, і значення таке: «Зроби богобоязливих нашими провідниками, а нас — тими, хто йде за ними та бере з них приклад». Це думка Муджагіда.