Покаяння Нуха та прохання про милість
رَبِّ إِنِّي أَعُوذُ بِكَ، أَنْ أَسْأَلَكَ مَا لَيْسَ لِي بِهِ عِلْمٌ، وَإِلَّا تَغْفِرْ لِي، وَتَرْحَمْنِي أَكُنْ مِنَ الْخَاسِرِينَ.
رَبِّ إِنِّي أَعُوذُ بِكَ أَنْ أَسْأَلَكَ مَا لَيْسَ لِي بِهِ عِلْمٌ وَإِلَّا تَغْفِرْ لِي وَتَرْحَمْنِي أَكُنْ مِنَ الْخَاسِرِينَ
Не вдалося завантажити аудіо. Спробуйте пізніше.
Той сказав: «Господи! Я шукаю в Тебе захисту і не буду просити про те, про що не маю знання! Якщо Ти не простиш мене й не змилуєшся наді мною, то я буду одним із тих, які втратять усе!
Форма мольби — прибігання до захисту: «а‘узу бика» (أَعُوذُ بِكَ) та смиренне визнання власної немочі. Це мольба Нуха після того, як Аллах дорікнув йому за прохання врятувати сина-невіруючого.
Тафсир шейха Абдуррахмана ас-Сааді
Тоді Нух (мир йому) дуже пошкодував про те, що зробив, і сказав: «Господи! Я шукаю в Тебе захисту, щоб не просити Тебе про те, чого не знаю. Якщо Ти не простиш мене й не змилуєшся наді мною, то я буду одним із тих, хто зазнав втрати!» Завдяки прощенню й милості раб рятується від того, щоб опинитися серед тих, хто зазнав втрати.
Це вказує на те, що Нух (мир йому) не знав, що його прохання до Господа врятувати сина заборонене й підпадає під слова Аллаха: «І не звертайся до Мене щодо тих, які чинили беззаконня: воістину, вони будуть утоплені» (11:37). Адже для нього зіткнулися дві вказівки, і він вважав, що син входить до числа тих, про кого сказано: «і твою родину» (11:40). Після цього йому стало зрозуміло, що син належить до тих, за кого заборонено благати, і щодо кого не слід звертатися з проханням.
Тафсир імама Ібн Касіра
Ібн Касир зазначає: «Нух шукав захисту в Аллаха від недоречних прохань і просив прощення за людське співчуття до свого сина-невіруючого, який потонув».
Тафсир аль-Багаві
«Нух сказав: “Господи! Я шукаю в Тебе захисту, щоб не просити Тебе про те, чого не знаю. Якщо Ти не простиш мене й не змилуєшся наді мною, то я буду одним із тих, хто зазнав втрати!”»
У «Сахіх аль-Бухарі» (№ 4712) описано подію великого заступництва (шафа‘а) у День воскресіння, під час якої Нух згадає саме це своє прохання.