Хвала за вічну обитель Раю

Тафсир шейха Абдуррахмана ас-Сааді

(Який оселив нас) — тобто поселив нас для постійного перебування, а не для тимчасової зупинки чи повчального споглядання. (В обитель постійного перебування) — тобто в обитель, де перебування триває вічно і де прагнуть оселитися через численні блага, безперервні радощі та зникнення всього, що затьмарює життя. Він оселив нас там (зі Своєї ласки) до нас і зі Своєї щедрості, а не завдяки нашим діянням. Якби не Його ласка, ми не досягли б того, чого досягли.

(Тут не торкнеться нас ні втома, ні виснаження) — тобто не буде втоми ні в тілах, ні в серцях і силах, ані від численних насолод. Це свідчить про те, що Всевишній Аллаг створить їхні тіла в досконалій подобі та постійно забезпечить їх засобами для відпочинку, так що їх не торкнуться ані втома, ані виснаження, ані тривога, ані смуток. Це також свідчить про те, що мешканці Раю не спатимуть, адже сон потрібен, щоб минула втома й настало полегшення, тоді як мешканці Раю не матимуть цього. Крім того, сон — це мала смерть, а мешканці Раю не помиратимуть. Нехай Аллаг Своєю милістю та щедрістю зарахує нас до них.

А коли їхня насолода стане повною, а їхнє блаженство — досконалим, (вони скажуть: «Хвала Аллагу, Який забрав від нас смуток!»). Це охоплює будь-який смуток: вони не сумуватимуть через недолік у своїй красі, їжі, питві, насолодах чи тілах, ані через тривалість свого перебування. Вони перебуватимуть у блаженстві, кращого за яке не уявити, і воно зростатиме вічно. (Воістину, наш Господь — Прощаючий) — Він простив нам наші помилки; (Вдячний) — Він прийняв від нас добрі вчинки, помножив їх і дарував нам зі Своєї ласки те, чого не сягали ні наші діяння, ні наші сподівання.

Завдяки Його прощенню вони врятувалися від усього неприємного й страшного, а завдяки Його вдячності та ласці отримали все бажане й любе.

Тафсир імама Ібн Касіра

(І скажуть: «Хвала Аллагу, Який забрав від нас смуток!») — тобто Він усунув від нас страх перед тим, чого ми остерігалися, і позбавив нас тривог земного життя та майбутнього, яких ми боялися й остерігалися. ‘Абдур-Рахман ібн Зайд ібн Аслям передав від свого батька, а той — від Ібн ‘Умара, що Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Ті, хто сповідував: “Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага”, не відчують самотності ні у своїх могилах, ні під час воскресіння.

І ніби бачу, як ті, хто сповідував: “Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага”, струшують землю зі своїх голів і кажуть: “Хвала Аллагу, Який забрав від нас смуток!”». Це передав Ібн Абу Хатім у своєму збірнику хадисів.

Ат-Табарані сказав: «Нам розповів Джа‘фар ібн Мухаммад аль-Фір’ябі; нам розповів Ях’я ібн Муса аль-Марвазі; нам розповів Сулейман ібн ‘Абдуллаг ібн Вагб аль-Куфі, від ‘Абд аль-‘Азіза ібн Хакіма, від Ібн ‘Умара, що Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав: “Ті, хто сповідував: ‘Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага’, не відчують самотності ні під час смерті, ні у своїх могилах, ні під час воскресіння. І ніби бачу їх у мить сурмлення: вони струшуватимуть землю зі своїх голів і казатимуть: ‘Хвала Аллагу, Який забрав від нас смуток! Воістину, наш Господь — Прощаючий, Вдячний’”».

Ібн ‘Аббас та інші сказали: Він простив їм багато гріхів і віддячив за їхні нечисленні добрі вчинки.

(Який оселив нас в обитель постійного перебування зі Своєї ласки) — вони скажуть: «Він дарував нам це високе становище й цю обитель зі Своєї ласки, милості та милосердя; наші діяння не були гідними цього». Достовірно передано, що Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав: «Нічиї діяння не введуть його до Раю». Його запитали: «Навіть тебе, о Посланцю Аллага?» Він відповів: «Навіть мене, якщо тільки Аллаг не огорне мене Своєю милістю та ласкою».

(Тут не торкнеться нас ні втома, ні виснаження) — тобто тут не буде ні труднощів, ні знесилення. І втома, і виснаження означають стомлення; очевидно, що цими словами заперечується і втома тіл, і втома душ. Аллаг знає краще. Зокрема, у земному житті вони докладали великих зусиль у поклонінні, а з входженням до Раю обов’язки з них зняті, і вони перебувають у безперервному, вічному спокої.

Всевишній Аллаг сказав: «Їжте й пийте собі на втіху за те, що ви зробили раніше у минулі дні!» (аль-Хакка, 69:24).

Тафсир аль-Багаві

(І скажуть) — тобто скажуть, коли увійдуть до Раю: (Хвала Аллагу, Який забрав від нас смуток!). Слова «аль-хазан» і «аль-хузн» мають одне значення, як слова «аль-бухль» і «аль-бухл». Ібн ‘Аббас сказав: «Йдеться про смуток через Вогонь». Катада сказав: «Про смуток через смерть».

Мукатіль сказав: «Вони сумували, бо не знали, що Аллаг із ними зробить». ‘Ікрима сказав: «Це смуток через гріхи й лихі вчинки, а також страх, що їхні добрі вчинки не будуть прийняті». Аль-Касім сказав: «Це смуток через зникнення благ і мінливість серця, а також страх перед наслідками». Також казали: «Йдеться про жахи Судного дня».

Аль-Кальбі сказав: «Це те, що засмучувало їх у земному житті через події Судного дня». Са‘ід ібн Джубайр сказав: «Це турбота про хліб у земному житті». Також казали: «Йдеться про турботу про прожиток». Аз-Заджжадж сказав: «Аллаг усунув від мешканців Раю всі скорботи — і пов’язані із земним життям, і пов’язані з майбутнім».

Абу аль-Хасан ‘Алі ібн Мухаммад ад-Даххак аль-Хатіб повідомив нам: «Нам розповів Абу Ісхак Ібрагім ібн Мухаммад аль-Ісфарайіні; нам повідомив Абу Бакр Ахмад ібн Ібрагім аль-Ісма‘ілі; нам повідомив Абу аль-‘Аббас Ахмад ібн Мухаммад ат-Турабі; нам розповів Ях’я ібн ‘Абд аль-Хамід; нам розповів ‘Абдур-Рахман ібн Зайд ібн Аслям, від свого батька, від Ібн ‘Умара, що Посланець Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав: “Ті, хто сповідував: ‘Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага’, не відчують самотності ні у своїх могилах, ні під час воскресіння.

І ніби бачу, як ті, хто сповідував: ‘Немає божества, гідного поклоніння, крім Аллага’, струшують землю зі своїх голів і кажуть: ‘Хвала Аллагу, Який забрав від нас смуток!’”». Слова Всевишнього: (Воістину, наш Господь — Прощаючий, Вдячний).

(Який оселив нас) — тобто поселив нас. (В обитель постійного перебування) — тобто в обитель, де залишаються назавжди. (Тут не торкнеться нас втома) — тобто нас не спіткають труднощі й тягар. (І не торкнеться нас виснаження) — тобто знесилення від утоми.