Мольба про відвернення кари
رَبَّنَا اكْشِفْ عَنَّا الْعَذَابَ، إِنَّا مُؤْمِنُونَ.
رَبَّنَا اكْشِفْ عَنَّا الْعَذَابَ إِنَّا مُؤْمِنُونَ
Не вдалося завантажити аудіо. Спробуйте пізніше.
«Господи наш! Відверни від нас кару, адже, воістину, ми — віруючі!
Форма: наказовий спосіб «икшиф» (اكْشِفْ — усунь, зніми). Це мольба про позбавлення від посухи, епідемій, воєн та тяжких лих.
Тафсир шейха Абдуррахмана ас-Сааді
Шейх ас-Сааді пише: «Коли людину спіткають скрута чи хвороба, їй слід благати Аллаха усунути від неї це лихо, підтверджуючи свою віру й уповання на Нього».
Тафсир імама Ібн Касіра
Його слова: «Господи наш! Відверни від нас кару, адже, воістину, ми — віруючі!» означають, що невіруючі, побачивши кару Аллаха й Його покарання, просять усунути її та відвернути від них. Так само сказано: «Якби ти бачив, як їх поставлять перед Вогнем, то вони скажуть: “О, якби нас повернули [у світ], ми не заперечували б знамення нашого Господа й були б віруючими!”»
(аль-Ан‘ам, 6:27). Також сказано: «І застерігай людей від Дня, коли прийде до них кара. Тоді ті, які чинили беззаконня, скажуть: “Господи наш! Відстрочи нас на короткий час, і ми відповімо на Твій заклик та підемо за посланцями”. [Їм буде сказано:] “Хіба раніше ви не клялися, що не зникнете?”» (Ібрагім, 14:44).
Тафсир аль-Багаві
Мухаммад ібн Ісма‘іл передав це від Ях’ї, від Вакі‘а, від аль-А‘маша. Він сказав: «Вони сказали: “Господи наш! Відверни від нас кару, адже, воістину, ми — віруючі!” Йому сказали: “Якщо Ми усунемо її від них, вони знову повернуться до свого невір’я”.
Тоді він звернувся до свого Господа з благанням, і Він усунув її від них, але вони повернулися [до невір’я], тож Аллах покарав їх у день Бадра. Саме про це Його слова: “Чекай же на День, коли небо принесе виразний дим” — аж до слів: “Воістину, Ми помстимося”».
Нам повідомив ‘Абд аль-Вахід аль-Маліхі; нам повідомив Ахмад ібн ‘Абдаллаг ан-Ну‘аймі; нам повідомив Мухаммад ібн Юсуф: нам передав Мухаммад ібн Ісма‘іл; нам передав Ях’я; нам передав Вакі‘, від аль-А‘маша, від Мусліма, від Масрука, що ‘Абдаллаг сказав: «П’ять [знамен] уже минули: невідворотне покарання, римляни, удар, місяць і дим».
Дехто сказав: «Це дим, який з’явиться перед настанням Часу; його ще не було. Він увійде у вуха невіруючих і лицемірів, аж поки вони не стануть схожими на запечене м’ясо. А віруючого він уразить чимось на кшталт нежитю. Земля вся стане наче дім, у якому розпалили вогонь».
Такого погляду дотримувалися Ібн ‘Аббас, Ібн ‘Умар і аль-Хасан.
Нам повідомив Абу Са‘ід аш-Шурайхі; нам повідомив Абу Ісхак ас-Са‘лябі; нам повідомив ‘Акіл ібн Мухаммад аль-Джурджані: нам передав Абу аль-Фарадж аль-Му‘афа ібн Закарія аль-Багдаді; нам передав Мухаммад ібн Джарір ат-Табарі: мені передав ‘Ісам ібн Раввад ібн аль-Джаррах; нам передав мій батько; нам повідомив Абу Суф’ян ібн Са‘ід; нам передав Мансур ібн аль-Му‘тамір, від Рабі‘ ібн Хіраш, який сказав: «Я чув, як Хузайфа ібн аль-Яман казав: Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха) сказав: “Першими знаменнями будуть дим, сходження Іси, сина Мар’ям, і вогонь, що вийде з глибин ‘Адена Аб’яна та гнатиме людей до місця збору; він спочиватиме разом із ними, коли вони спочиватимуть”».
Хузайфа запитав: «О Посланцю Аллаха, що таке дим?» Він прочитав цей аят: «У День, коли небо принесе виразний дим». Він заповнить простір між сходом і заходом і триватиме сорок днів і ночей. Віруючого він уразить чимось на кшталт нежитю, а невіруючий буде наче сп’янілий: дим виходитиме з його ніздрів, вух і ззаду.
У «Сахіх аль-Бухарі» (№ 1007) передається від Масрука, що Ібн Мас‘уд розповідав про дим і голод, які спіткали курайшитів.