Мольба за віруючих і чистоту серця

Тафсир шейха Абдуррахмана ас-Сааді

Для тих, хто прийшов після них, уже є достатньою чеснотою йти за ними, наслідувати їхнє керівництво. Тому Аллаг згадав про тих, хто прийшов пізніше й наслідує їх, іде їхнім шляхом: «А ті, що прийшли після них» — тобто після мухаджирів та ансарів, — «кажуть», звертаючись із щирою настановою до себе та всіх віруючих: «Господи наш! Прости нас і братів наших, які увірували раніше за нас!» Це всеохопна мольба за всіх віруючих — за тих, хто увірував раніше, зокрема сподвижників, а також за тих, хто був до них і після них.

Однією з чеснот віри є те, що віруючі приносять користь одне одному й моляться одне за одного завдяки спільній вірі, яка зумовлює братерство між віруючими. До проявів цього братерства належать мольба одне за одного та взаємна любов.

Тому в цій мольбі Аллаг згадав про усунення з серця ненависті — малої чи великої. Коли вона зникає, утверджується протилежне: любов між віруючими, їхня взаємна підтримка, щирість у ставленні одне до одного та інші права віруючих. Аллаг описав тих, хто прийшов після сподвижників, як віруючих, адже їхні слова: «які увірували раніше за нас» свідчать про спільність віри та про те, що вони наслідують сподвижників у переконаннях і основах віри. Це люди Сунни та громади (ахлю-с-Сунна ва-ль-джама‘а), і лише вони відповідають цьому повному опису.

Він також описав їх як тих, хто визнає свої гріхи та просить за них прощення, просить прощення одне для одного й докладає зусиль, щоб усунути зі своїх сердець ненависть і злобу до братів-віруючих. Їхня мольба містить усе згадане: любов одне до одного, бажання для брата того самого, чого людина бажає собі, та щиру пораду йому — за його присутності й відсутності, за життя і після смерті. Благородний аят свідчить, що все це належить до взаємних прав віруючих.

Наприкінці вони завершили свою мольбу двома прекрасними іменами Аллага, що вказують на повноту Його милості, безмежну доброту й благодіяння до них. До проявів цієї милості — і, понад те, до її найважливіших проявів — належить те, що Він допомагає їм виконувати права, належні Йому та Його рабам.

Ці три категорії — категорії цієї громади, і саме вони мають право на майно фей (аль-фай’), яке спрямовується на потреби ісламу. Вони — гідні цього; нехай Аллаг Своєю щедрістю та ласкою зарахує нас до них. Ось і все.

Тафсир імама Ібн Касіра

Його слова: «А ті, що прийшли після них, кажуть: “Господи наш! Прости нас і братів наших, які увірували раніше за нас! І не дай нашим серцям сповнитися ненавистю до тих, хто увірував! Господи наш! Ти — Рауф, Милосердний!”» — це третя категорія тих, чиї бідні мають право на майно фей (аль-фай’).

Після мухаджирів та ансарів це послідовники, які йдуть за ними з добром, як сказано в аяті із сури «Бара’а»: «І перші з-поміж мухаджирів та ансарів, і ті, хто пішов за ними з добром, — Аллаг задоволений ними» (сура «Ат-Тауба», 9:100). Послідовники, які йдуть за ними з добром, — це ті, хто наслідує їхні добрі приклади та прекрасні якості й молиться за них потай і відкрито.

Тому в цьому благородному аяті сказано: «А ті, що прийшли після них, кажуть», тобто промовляють: «Господи наш! Прости нас і братів наших, які увірували раніше за нас! І не дай нашим серцям сповнитися ненавистю» — тобто злобою та заздрістю — «до тих, хто увірував! Господи наш! Ти — Рауф, Милосердний!»

Як добре вивів імам Малік із цього благородного аята висновок, що рафідит, який лихословить про сподвижників, не має частки у фей (аль-фай’), адже він не має тієї якості, за яку Аллаг похвалив цих людей у словах: «Господи наш! Прости нас і братів наших, які увірували раніше за нас! І не дай нашим серцям сповнитися ненавистю до тих, хто увірував! Господи наш! Ти — Рауф, Милосердний!»

Ібн Абі Хатім сказав: «Нам розповів Муса ібн Абд ар-Рахман аль-Масрукі; нам розповів Мухаммад ібн Бішр; нам розповів Ісмаїл ібн Ібрагім ібн Мухаджир від свого батька, від Аїші, яка сказала: “Їм було велено просити прощення для них, а вони почали їх лаяти!” Потім вона прочитала цей аят: “А ті, що прийшли після них, кажуть: ‘Господи наш! Прости нас і братів наших, які увірували раніше за нас!’” — до кінця аята».

Ісмаїл ібн Улайя передав від Абд аль-Маліка ібн Умайра, від Масрука, що Аїша сказала: «Вас велено було просити прощення для сподвижників Мухаммада ﷺ, а ви почали їх лаяти. Я чула, як ваш Пророк ﷺ сказав: “Ця громада не зникне, поки її останні не проклинатимуть її перших”». Це передав аль-Багаві.

Абу Дауд сказав: «Нам розповів Мусаддад; нам розповів Ісмаїл ібн Ібрагім; нам розповів Айюб, від аз-Зухрі, який сказав: “Умар, нехай Аллаг буде ним задоволений, сказав: ‘Те, що Аллаг повернув Своєму Посланцю від них, — ви не гнали заради цього ні коней, ні верблюдів’ (59:6)”. Аз-Зухрі сказав: “Умар сказав: ‘Це було особливим для Посланця Аллага ﷺ: арабські поселення — Фадак та інші.

А те, що Аллаг повернув Своєму Посланцю від жителів поселень, належить Аллагу, Посланцю, близьким родичам, сиротам, нужденним і подорожнім, а також бідним мухаджирам, яких вигнали з їхніх домівок та майна; і тим, які влаштувалися в оселі й увірували раніше за них; і тим, що прийшли після них’. Отже, цей аят охопив усіх людей: не залишилося жодного мусульманина, який не мав би в ньому права»». Айюб сказав: «Або він сказав: “частки” — за винятком деяких ваших рабів». Так передав Абу Дауд, але в цьому ланцюжку передавачів є розрив.

Ібн Джарір сказав: «Нам розповів Ібн Абд аль-А‘ля; нам розповів Ібн Саур, від Ма‘мара, від Айюба, від Ікрими ібн Халіда, від Маліка ібн Ауса ібн аль-Хадасана, який сказав: “Умар ібн аль-Хаттаб прочитав: ‘Милостиня призначена для бідних і нужденних’ (9:60), — аж до слів ‘Знаючий, Мудрий’, а потім сказав: ‘Це — для цих людей’. Потім він прочитав: ‘Знайте, що з усього здобутого вами п’ята частина належить Аллагу, Посланцю, близьким родичам, сиротам і нужденним’ (8:41), — і сказав: ‘Це — для цих людей’.

Потім він прочитав: ‘Те, що Аллаг повернув Своєму Посланцю від жителів поселень’ (59:7), — аж до слів: ‘бідним’, а також: ‘і тим, які влаштувалися в оселі й увірували раніше за них’, та ‘і тим, що прийшли після них’. Після цього він сказав: ‘Цей аят охопив усіх мусульман загалом, і кожен має в ньому право’. А потім сказав: ‘Якщо я житиму, то пастух у Сарву Хім’яру отримає свою частку, хоча його чоло й не спітніло заради цього’» (сури «Ат-Тауба», 9:100; 9:60; «Аль-Анфаль», 8:41).

Тафсир аль-Багаві

Слова Всевишнього: «А ті, що прийшли після них» — маються на увазі послідовники, які приходять після мухаджирів та ансарів аж до Судного дня. Потім Він згадав, що вони моляться за себе й прощення для тих, хто увірував раніше за них: «Вони кажуть: “Господи наш! Прости нас і братів наших, які увірували раніше за нас! І не дай нашим серцям сповнитися ненавистю”» — зрадою, заздрістю та злобою — «до тих, хто увірував! Господи наш! Ти — Рауф, Милосердний!»

Той, у чиєму серці є ненависть до когось зі сподвижників і хто не просить милості для всіх них, не належить до тих, кого Аллаг має на увазі в цьому аяті. Адже Всевишній Аллаг розподілив віруючих на три категорії: мухаджирів, ансарів і послідовників, описаних Ним цими якостями. Хто не належить до послідовників із такими якостями, той виходить за межі категорій віруючих.

Ібн Абі Лайла сказав: «Люди належать до трьох категорій: бідні мухаджири, ті, які влаштувалися в оселі й увірували, та ті, що прийшли після них. Тож докладай зусиль, аби не опинитися поза цими категоріями».

Нам повідомив Абу Саїд аш-Шурайхі; нам повідомив Абу Ісхак ас-Са‘лябі; нам повідомив Абдуллаг ібн Хамід; нам повідомив Ахмад ібн Абдуллаг ібн Сулейман; нам розповів Ібн Нумайр; нам розповів його батько від Ісмаїла ібн Ібрагіма, від Абд аль-Маліка ібн Умайра, від Масрука, від Аїші, нехай Аллаг буде нею задоволений, яка сказала: «Вас велено було просити прощення для сподвижників Мухаммада ﷺ, а ви почали їх лаяти. Я чула, як ваш Пророк ﷺ сказав: “Ця громада не зникне, поки її останні не проклинатимуть її перших”».

Малік ібн Мігваль передав, що Амір ібн Шарахіль аш-Ша‘бі сказав: «О Маліку, юдеї та християни перевершили рафідитів. Юдеїв запитали: “Хто найкращий серед людей вашої релігії?” Вони відповіли: “Сподвижники Муси”. Християн запитали: “Хто найкращий серед людей вашої релігії?”

Вони відповіли: “Апостоли Іси”. А рафідитів запитали: “Хто найгірший серед людей вашої релігії?” Вони відповіли: “Сподвижники Мухаммада”. Їм було велено просити за них прощення, а вони стали їх лаяти. Меч буде оголений проти них аж до Судного дня: їхній прапор не підніметься, їхня нога не втримається, а їхня згода не об’єднається.

Щоразу, як вони розпалюють вогонь війни, Аллаг гасить його, проливаючи їхню кров, розсіюючи їхні лави та руйнуючи їхні докази. Нехай Аллаг убереже нас і вас від оманливих пристрастей».

Малік ібн Анас сказав: «Хто ненавидить когось зі сподвижників Посланця Аллага ﷺ або має в серці злобу до них, той не має права на майно фей (аль-фай’) мусульман». Потім він прочитав: «Те, що Аллаг повернув Своєму Посланцю від жителів поселень», — і дочитав до цього аята: «бідним мухаджирам, тим, які влаштувалися в оселі й увірували, та тим, що прийшли після них», — аж до слів: «Рауф, Милосердний!» Це — за умови наявності такої якості.