Уповання, покаяння і прощення

Тафсир шейха Абдуррахмана ас-Сааді

О ви, віруючі, маєте добрий приклад — взірець для наслідування, що принесе вам користь, — в Ібрагімі та тих, хто був із ним із числа віруючих, адже вам наказано йти шляхом Ібрагімовим, відданим єдинобожжю. Це було тоді, коли вони сказали своєму народові: «Воістину, ми відрікаємося від вас і від того, чому ви поклоняєтеся замість Аллага», тобто коли Ібрагім, мир йому, та віруючі, що були з ним, відреклися від свого народу — багатобожників — і від того, чому ті поклонялися замість Аллага.

Потім вони цілком виразно оголосили про свою ворожість і сказали: «Ми не визнаємо вас, і виявилися між нами та вами ворожнеча й ненависть», тобто ненависть у серцях і зникнення прихильності, а ворожнеча — у ставленні одне до одного. Ця ворожнеча й ненависть не мають ані часу, ані межі, а триватимуть повсякчас, доки ви залишатиметеся у своєму невір’ї, — аж поки не увіруєте в одного Аллага. Коли ж ви увіруєте в одного Аллага, ворожнеча й ненависть зникнуть і перетворяться на любов та відданість.

Тож ви, віруючі, маєте в Ібрагімі та тих, хто був із ним, приклад у дотриманні віри й єдинобожжя, у виконанні того, чого це вимагає, і в усьому, чим поклоняються лише Аллагу.

За винятком однієї речі — слів Ібрагімових, звернених до його батька Азара, багатобожника, невіруючого й упертого, коли той відмовився прийняти заклик до віри та єдинобожжя. Ібрагім сказав: «Я неодмінно проситиму для тебе прощення», хоча не мав влади зробити для нього що-небудь перед Аллагом. Проте він благав свого Господа, сподіваючись не зазнати невдачі у зверненні до Нього. Тож вам не слід наслідувати Ібрагімове заступництво за багатобожника: не можна просити прощення для багатобожників і казати, що в цьому ви наслідуєте шлях Ібрагімів.

Адже Аллаг пояснив причину вчинку Ібрагімового словами: «Прохання Ібрагімового прощення для батька було лише через обіцянку, яку він дав йому. Коли ж йому стало зрозуміло, що той — ворог Аллага, він відрікся від нього. Воістину, Ібрагім був сумирним і витриманим».

Ви маєте добрий приклад в Ібрагімі та тих, хто був із ним, коли вони зверталися до Аллага, покладалися на Нього, поверталися до Нього й визнавали власну безпорадність та недосконалість. Вони говорили: «Господи наш! На Тебе ми покладаємося», тобто покладаємося на Тебе в здобутті того, що принесе нам користь, і в усуненні того, що завдасть нам шкоди; ми довіряємо Тобі в цьому, Господи наш. «До Тебе ми повертаємося», тобто повертаємося до покори Тобі, до того, що Тобі до вподоби, і до всього, що наближає до Тебе.

Ми докладаємо зусиль на цьому шляху та старанно чинимо добро. Ми знаємо, що повернемося до Тебе, тож готуємося постати перед Тобою і робимо те, що наблизить нас до Тебе й приведе до найкращої винагороди.

«Господи наш! Не роби нас спокусою для тих, які не вірують», тобто не дай їм запанувати над нами через наші гріхи, щоб вони спокушали нас і перешкоджали дотримуватися тієї частини віри, яку вони спроможні нам заборонити. Нехай вони також не піддаються спокусі через це: побачивши, що здолали нас, вони можуть вирішити, ніби правда на їхньому боці, а ми — на хибному, і через це ще більше зміцнитися у невір’ї та свавіллі. «І прости нас» за вчинені нами гріхи й провини та за недбальство у виконанні того, що нам було наказано.

«Господи наш! Воістину, Ти — Всемогутній, Мудрий»: Ти здатний здолати все, а мудро розміщуєш усе на належному місці. Тож Своєю могутністю й мудрістю допоможи нам проти наших ворогів, прости наші гріхи й виправ наші вади.

Тафсир імама Ібн Касіра

«Господи наш! Не роби нас спокусою для тих, які не вірують». Муджагід сказав: це означає: «Не карай нас їхніми руками і не карай нас покаранням від Себе, щоб вони не сказали: “Якби ці люди мали рацію, з ними не сталося б такого”». Так само сказав ад-Даххак.

Катада сказав: «Не давай їм перемогти нас, щоб через це вони не піддалися спокусі й не вирішили, що перемогли нас лише тому, що правда на їхньому боці». Саме це обрав Ібн Джарір. Алі ібн Абу Тальха передав від Ібн Аббаса: «Не давай їм влади над нами, щоб вони не спокушали нас».

«І прости нас, Господи наш! Воістину, Ти — Всемогутній, Мудрий», тобто приховай наші гріхи від інших і прости їх у тому, що стосується наших стосунків із Тобою. «Воістину, Ти — Всемогутній» — Той, кому не буде завдано кривди, якщо він шукає захисту під Твоїм покровом; «Мудрий» — у Твоїх словах, діях, законі та визначенні.

Всевишній Аллаг звертається до Своїх віруючих рабів, яким наказав розірвати зв’язки з невіруючими, ворогувати з ними, триматися осторонь і зректися їх: «Ви маєте добрий приклад в Ібрагімі та тих, хто був із ним», тобто в його послідовниках, які увірували разом із ним. «Коли вони сказали своєму народові: “Воістину, ми відрікаємося від вас”», тобто зреклися вас, «і від того, чому ви поклоняєтеся замість Аллага. Ми не визнаємо вас», тобто не визнаємо вашу релігію та ваш шлях. «І виявилися між нами та вами ворожнеча й ненависть повсякчас», тобто відтепер між нами й вами постала ворожнеча та ненависть.

Доки ви залишатиметеся у своєму невір’ї, ми повсякчас зрікатимемося вас і ненавидітимемо вас, «аж поки не увіруєте в одного Аллага», тобто поки не визнаєте єдинобожжя, не поклонятиметеся нікому, крім Аллага, Єдиного, Який не має співтоваришів, і не відмовитеся від тих рівних та ідолів, яким поклоняєтеся разом із Ним.

«За винятком слів Ібрагімових, звернених до батька: “Я неодмінно проситиму для тебе прощення”». Ви маєте в Ібрагімі та його народі добрий приклад, за винятком того, що Ібрагім просив прощення для свого батька. Він зробив це лише через обіцянку, яку дав йому, а коли йому стало зрозуміло, що батько — ворог Аллага, відрікся від нього. Деякі віруючі молилися за своїх батьків, які померли багатобожниками, і просили для них прощення, кажучи: «Ібрагім же просив прощення для свого батька».

Тоді Всевишній Аллаг ниспослав: «Не личить Пророку й тим, які увірували, просити прощення для багатобожників, навіть якщо ті — їхні родичі, після того як їм стало зрозуміло, що вони — мешканці Пекла. А прохання Ібрагімового прощення для батька було лише через обіцянку, яку він дав йому. Коли ж йому стало зрозуміло, що той — ворог Аллага, він відрікся від нього. Воістину, Ібрагім був сумирним і витриманим» (ат-Тауба, 9:113–114).

У цьому благородному аяті Всевишній Аллаг сказав: «Ви маєте добрий приклад в Ібрагімі та тих, хто був із ним», а далі: «За винятком слів Ібрагімових, звернених до батька: “Я неодмінно проситиму для тебе прощення, хоча й не маю влади зробити для тебе що-небудь перед Аллагом”», тобто ви не повинні наслідувати його в цьому — просити прощення для багатобожників. Так сказали Ібн Аббас, Муджагід, Катада, Мукатіль, ад-Даххак та інші.

Потім Всевишній повідомив слова Ібрагима та тих, хто був із ним, коли вони залишили свій народ і зреклися його, звернулися до Аллага й благали Його: «Господи наш! На Тебе ми покладаємося, до Тебе повертаємося і до Тебе — прибуття». Тобто ми покладаємося на Тебе в усіх справах, передаємо їх Тобі та доручаємо їх Тобі. «І до Тебе — прибуття», тобто повернення у вічному житті. (Ат-Тауба, 9:113–114.)

Тафсир аль-Багаві

«Ви маєте добрий приклад» — взірець «в Ібрагімі та тих, хто був із ним» із числа віруючих. «Коли вони сказали своєму народові» — багатобожникам: «Воістину, ми відрікаємося від вас»; це множина від слова «невинний». «І від того, чому ви поклоняєтеся замість Аллага. Ми не визнаємо вас», тобто заперечуємо й відкидаємо вашу релігію.

«І виявилися між нами та вами ворожнеча й ненависть повсякчас, аж поки не увіруєте в одного Аллага». Він наказує Хатібу та віруючим наслідувати Ібрагімового прикладу, мир йому, та віруючих, що були з ним, у зреченні багатобожників.

«За винятком слів Ібрагімових, звернених до батька: “Я неодмінно проситиму для тебе прощення”», тобто ви маєте добрий приклад в Ібрагімі та його справах, окрім того, що він просив прощення для свого батька-багатобожника. Ібрагім, мир йому, сказав батькові: «Я неодмінно проситиму для тебе прощення», а потім зрікся його, як ми згадували в сурі «ат-Тауба». «Хоча й не маю влади зробити для тебе що-небудь перед Аллагом», — так Ібрагім сказав батькові: я не зможу бути для тебе корисним і не зможу відвернути від тебе покарання Аллага, якщо ти не послухаєшся Його й придаватимеш Йому співтоваришів.

«Господи наш! На Тебе ми покладаємося» — це сказав Ібрагім та віруючі, які були з ним. «До Тебе ми повертаємося, і до Тебе — прибуття».

«Господи наш! Не роби нас спокусою для тих, які не вірують». Аз-Заджжадж сказав: «Не давай їм перемогти нас, щоб вони не вирішили, ніби правда на їхньому боці, і через це не піддалися спокусі». Муджагід сказав: «Не карай нас їхніми руками й не карай нас покаранням від Себе, щоб вони не сказали: “Якби ці люди мали рацію, з ними не сталося б такого”». «І прости нас, Господи наш! Воістину, Ти — Всемогутній, Мудрий».