Мольба про Боже благо

Тафсир шейха Абдуррахмана ас-Сааді

Мойсей, мир йому, змилувався над ними й поспівчував їм. «І напоїв він для них» — не просячи в них платні й не маючи жодної іншої мети, окрім вдоволення Всевишнього Аллага. Коли він напоїв їх, а це було в час сильної спеки, посеред дня, про що свідчать слова: «Потім відійшов у затінок», — він відпочив у тіні після втоми. «І сказав» у такому стані, просячи свого Господа про прожиток: «Господи!

Воістину, я потребую того блага, яке Ти зішлеш мені». Тобто: «Я потребую добра, яке Ти спрямуєш до мене й уможливиш для мене». Це було прохання, висловлене його становищем, а прохання самим становищем промовистіше за прохання словами. Він і далі перебував у такому стані, звертаючись до свого Господа й благаючи Його. Що ж до двох жінок, то вони пішли до свого батька й розповіли йому про те, що сталося.

Тафсир імама Ібн Касіра

Всевишній Аллаг сказав: «І напоїв він для них». Абу Бакр ібн Абу Шайба сказав: «Нам розповів Абдуллаг: сповістив нас Ізраїль, передавши від Абу Ісхака, від Амра ібн Маймуна аль-Ауді, що Умар ібн аль-Хаттаб, нехай буде вдоволений ним Аллаг, сказав: “Коли Мойсей, мир йому, прибув до водопою в Мад’яні, він побачив там гурт людей, які напували худобу. Коли вони закінчили, то знову поклали камінь на колодязь. Підняти його могли лише десятеро чоловіків.

І тут він побачив двох жінок, які відганяли свою худобу. Він запитав: «Що з вами?» Вони розповіли йому про свою справу. Тоді він підійшов до каменя й підняв його, а потім зачерпнув лише один великий черпак води — і вівці напилися досхочу”». Ланцюг передавачів достовірний.

Його слова: «Потім відійшов у затінок і сказав: “Господи! Воістину, я потребую того блага, яке Ти зішлеш мені”». Ібн Аббас сказав: «Мойсей ішов з Єгипту до Мад’яна, не маючи їжі, крім зелені та листя дерев. Він ішов босоніж, і коли дістався Мад’яна, його сандалі вже зносилися.

Він сів у затінку, хоча був обраним серед Божих створінь, а живіт його від голоду притискався до спини. Зелень, яку він їв, було видно крізь шкіру живота, і він потребував навіть половинки фініка».

Щодо слів «у затінок», то Ібн Аббас, Ібн Масуд і ас-Судді сказали: «Він сів під деревом». Ібн Джарір сказав: «Мені розповів аль-Хусайн ібн Амр аль-Анказі: розповів нам його батько: розповів нам Ізраїль, від Абу Ісхака, від Амра ібн Маймуна, від Абдуллага — тобто Ібн Масуда, — який сказав: “Я їхав на верблюді дві ночі, аж поки на світанку дістався Мад’яна. Я розпитав про дерево, під яким знайшов прихисток Мойсей. То було зелене, розлоге дерево.

Мій верблюд, який був голодний, потягнувся до нього, схопив його й довго жував, а потім виплюнув. Я звернувся до Аллага з благанням за Мойсея, мир йому, а тоді рушив далі”». В іншому переказі від Ібн Масуда сказано, що він пішов до дерева, біля якого Аллаг говорив із Мойсеєм; про це йтиметься далі, а Аллаг знає краще. Ас-Судді сказав: «Це було дерево самур».

Ата ібн ас-Саїб сказав: «Коли Мойсей промовив: “Господи! Воістину, я потребую того блага, яке Ти зішлеш мені”, жінка почула його».

Тафсир аль-Багаві

«І напоїв він для них, а потім відійшов у затінок» — у тінь дерева. Через сильну спеку він сів у його тіні, будучи голодним. «І сказав: “Господи! Воістину, я потребую того блага, яке Ти зішлеш мені”» — їжі. «Потребую» (факір).

За словами знавців арабської мови, прийменник «лям» тут має значення «до»: кажуть «він потребує його» і «він потребує цього». Тобто: «Я потребую того добра, яке Ти зішлеш мені», — маючи на увазі їжу, якої він потребував через голод. Ібн Аббас сказав: «Він попросив у Всевишнього Аллага шматок хліба, щоб підтримати сили». Аль-Бакір сказав: «Він промовив це, хоча потребував навіть половинки фініка».

Саїд ібн Джубайр передав від Ібн Аббаса: «Мойсей сказав: “Господи! Воістину, я потребую того блага, яке Ти зішлеш мені”, — і він був найшляхетнішим із Божих створінь перед Ним. І все ж потребував навіть половинки фініка». Муджахід сказав: «Він просив лише хліба».

Коли ті дві жінки швидко повернулися до батька раніше за інших, а їхні вівці були ситі й із повними вим’ями, він запитав: «Чому ви так швидко повернулися?» Вони відповіли: «Ми зустріли праведного чоловіка, який змилувався над нами й напоїв наших овець». Тоді він сказав одній із них: «Піди й запроси його до мене».